У межах ініціативи ACHIEVE CCS ми висвітлюємо голоси жінок, які формують креативний і культурний сектор в Україні. У цьому інтерв’ю Аліна Ольхова ділиться своїм особистим і професійним шляхом як мисткиня, що працює з традиційною вишивкою.

Через її досвід ми бачимо, що розширення можливостей жінок у культурі та творчості – це не лише про професійний розвиток. Але й про збереження ідентичності, налагодження зв’язків і створення власного майбутнього.

Читайте повне інтерв’ю нижче та дізнайтеся історію Аліни.

З якими викликами Ви стикаєтеся як жінка у сфері мистецтва та підприємництва?
Перш за все, вважаю, що з якими б викликами жінки не стикалися по житті, їм усе під силу. Що стосується моєї сфери, то це гендерно залежні виклики, включаючи стереотипне сприйняття творчості та шаблонне мислення оточуючих.

До жінок у мистецтві часто ставляться менш серйозно, натомість чоловічу творчість вважають чимось більш фундаментальним. Також актуальними є проблеми поєднання професійної діяльності з сімейними обовʼязками.

Чи відчуваєте Ви гендерні бар’єри у креативному секторі в Україні?
Враховуючи те, що, будучи художницею, я наразі більш зосереджена у сфері декоративно-ужиткового мистецтва, а саме вишивки, то не відчуваю гендерних барʼєрів. Проте, якщо вцілому взяти увесь креативний простір України вважаю, що потрібно більше освітніх програм та менторства для підтримки жінок.

Як Ви поєднуєте творчість та особисте життя?

«Оберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті.»

Цілком погоджуюсь з Конфуцієм. Вишивка для мене наразі і хобі, і улюблена справа, і те, що рятує у цей складний воєнний час.
Ментально часто не просто повертатися в реальність, де чоловік у війську, а ти маєш бути його надійним тилом, виховуючи дітей, займаючись домашнім побутом та вирішуючи щоденні задачі. Саме в такі моменти я із задоволенням занурююсь у свою активну медитацію-вишивання.

Для мене це не робота – це відпочинок. Звісно, подекуди можна і тут відчути професійне вигорання. Та за роки вже навчилася дослухатися до себе, до свого стану, робити паузу та шукати заземлення. Допомагають: сімʼя, природа, подорожі, друзі.

Як Ви розвивали свою кар’єру: через освіту, самоосвіту, конкурси, співпрацю?
Мене завжди оточувало мистецтво. Виросла у творчій сімʼї. Спочатку була Художня школа, потім закінчила Луцький національний технічний університет, є магістром дизайну. Багато років пропрацювала у себе на кафедрі дизайну. Паралельно цьому завжди не полишала творчість, писала картини.

Пізніше закохалася у вишивку, яку створювала бабуся чоловіка – Ольга Антонівна Ольхова, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Вона з великою любовʼю передала знання та секрети. З того часу я відточувала свою майстерність на рідних та друзях, вишиваючи їм свої перші сорочки та сукні. Брала участь у всеукраїнських конкурсах та шоу. Зокрема, приймала у себе в гостях Євгена Синельникова з передачею «Крафтові мандри».

Наскільки важливою є мережа професійних контактів у Вашій сфері?
Мережа професійних контактів важлива у будь-якій сфері , зокрема і у моїй – це обмін досвідом з відомими мисткинями та постійне навчання новому.

Які компетенції сьогодні найбільш потрібні жінкам у креативних індустріях?
Для успіху жінкам у мистецтві необхідне креативне мислення, володіння професійними інструментами, вміння організовувати свій час, створювати платформи для співпраці та взаємодії з аудиторією.

Ви працюєте з традиційною вишивкою. Як знаходите баланс між автентичністю та сучасністю?
Я працюю давніми українськими техніками, які передавалися з покоління у покоління. Це дуже клопітка робота, яка потребує точності, навичок, посидючості, терпіння та не визнає помилок. Основні методи, які ви можете помітити на моїх вишиванках: мережка через чесницю з настилом та прутиком, лиштва, ретязь, соловʼїні вічка, курячий брід та інші. Створюючи їх, я закладаю глибокі сенси та свою любов.

Для мене це звʼязок минулого з сучасністю, підтримка духу всередині країни та комунікація з світом. Давні техніки в поєднанні з актуальними нині кроями та дизайном – концептуально правильне рішення. Такі вишиванки є сучасно автентичними і дозволяють одягати їх не тільки у свята, а й щодня, задовольняючи найвибагливіших поціновувачів.

Чи використовуєте сучасні технології (соцмережі, цифрові платформи, онлайн-просування) для розвитку своєї діяльності?
Соцмережі – це чудові платформи для співпраці та взаємодії з аудиторією. Свого часу я створила власний хештег для Інстаграму #вишитідумки . Саме там я маю можливість презентувати каталог своїх робіт на загал. Вважаю, що для просування та розвитку своєї діяльності сучасні технології дуже допомагають.

Які поради Ви дали б молодим жінкам, які хочуть реалізувати себе у креативних індустріях?
Будьмо чесними, живучи в непрості часи, коли люди по суті борються за виживання, реалізувати себе у креативних індустріях, досить складно. Проте попит породжує пропозицію. Потрібно орієнтуватись на світовий ринок та попри все йти до мети, яку собі поставили, з любовʼю наполегливістю та натхненням.

Які програми підтримки для жінок Ви вважаєте найбільш необхідними сьогодні?
Ключовими напрямками підтримки для жінок є: гранти для запуску та розширення власної справи, навчання та менторство, ініціативи, які спрямовані на розвиток креативної індустрії та залучення рівних можливостей. Ці програми допоможуть жінкам не лише вижити у нинішніх реаліях, а й масштабувати свої творчі проєкти та бізнес-навички.

Перегляньте роботи Аліни та стежте за її творчим шляхом в Instagram.